Ебаные закладки, ну они такие коварные, просто в жопу не засунешь! Ладно, ребят, я расскажу вам историю, как я покупал этот чертов кодеин и как меня выгнали из армии.
Всё началось с моего старого друга, который торговал наркотиками. Флейма он любил побольше всех, рассказывал про свои приключения с завалами, приходными девочками и прочими вещами, которые меня даже не волновали. Но однажды он предложил мне попробовать кодеин и я решился, ведь я всегда любил новые ощущения.
Я позвонил этому двинутому и договорился о встрече на задней улице. Пришел я туда, как полагается, с деньгами и готовностью к новому опыту. Он протянул мне маленькую баночку с белым порошком, сказал, что это чистый кодеин. Я не стал внюхивать, а сразу же решил попробовать на вкус.
И тут началась моя чертова история.
Я решил проглотить небольшую дозу, чтобы почувствовать его действие. Черт, какой это был отвратительный вкус! Но я уже не смел отказываться, ведь друг настолько хвалил этот наркотик, что я не мог позволить себе выглядеть шеймиться.
Пока я смотрел на эту баночку, я почувствовал, как мое тело начало торчать, словно оно уже знало, что произойдет дальше. Я чувствовал себя таким свободным и беззаботным, словно я покинул свое тело и попал в другую реальность.
Так прошло несколько дней, я продолжал употреблять кодеин и оставаться в этом спокойствии и эйфории. Но однажды у меня был обычный приход в казарму, и я решил не рисковать и не пропускать этого занятия.
Я зашел в комнату с офицером, и он сразу же заметил, что я двинутый. Он начал шеймить меня, оскорблял, говорил, что я непригоден для армии. Я не мог сдержаться и начал брызгать ему флеймом.
Меня отстраняли от службы, и я понял, что всё из-за этого чертова кодеина. Я винил себя и своего двинутого друга за то, что оказался в таком положении.
Теперь я сижу и задумываюсь, как вернуться назад, как исправить свои ошибки.
Но пока я не нашел этого пути, я остаюсь один, с заваленной жизнью и надеждами.
Чертов кодеин, ты погубил меня и забрал всё, что было хорошего в моей жизни.
| Заключение: | Не идите по пути наркотиков, они только приведут вас к завалу и отнимут все ваши возможности. |
Будьте расчетливы и не допускайте ошибок, которые могут стоить вам не только службы, но и целой жизни.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
